Наразі я граю у дві довгі кампанії - по системах Swords of the Serpentine та самописній, системі від мого друга дитинства. В мечах ми граємо в міське фентезі з елементами детективу, а у мого друга в самописній системі ми граємо в доволі класичну пригодницьку партію в регіоні, де конфліктують між собою різні фракції. Оля (майстриня SotS) попросила підготувати пару неігрових персонажів (НІПів) кожного з гравців перед стартом кампейну. Я настільки розігнався, що привніс цю практику в другий кампейн, в якому я граю. Оскільки я не маю змоги водити багато ігор, то, мабуть, найкраще що я можу - поділитися позитивними практиками, які допомогли покращити ігри, в яких я беру участь. Практика створення НІПів гравцем стала виявилася позитивною, тож ділюся.
А чи треба?
Не варто створювати неігрових персонажів якщо ви не впевнені, що майстер погодиться їх додавати до ігрового світу. Поговоріть з майстром, уточніть деталі сетінгу та особливості проведення пригоди. Можливо, ви будете грати у кампейн, в якому такі НІПи не будуть потрібні взагалі.
Кого варто створити?
Перш за все варто створити когось, хто матиме вплив на вашого персонажа. Його батьки, кохана людина, його вчитель карате, будь-хто, хто може ним маніпулювати. Чому саме маніпулювати? Бо це інструмент створення драми, яка додає грі глибини. Чим більший вплив на персонажа матиме майстер через НІПів, тим краще, (звісно, якщо гру вам веде адекватна людина).
Як краще створити НІПа?
По-перше, його варто вписати в сетінг, для чого вам знадобиться зрозуміти у що саме ви граєте. По-друге, його варто зв’язати з вашим персонажем, або з партією в цілому. Це два пункти, без яких створення НІПів гравцем немає особливого сенсу. Нарешті, по-третє, ви можете скористатися драматичними твістами з іншої статті на цьому блогу “Теги персонажів” для створення цікавих та неоднозначних персонажів з внутрішніми конфліктами.
Нащо це треба?
Перше - це цікаво. Ви віддаєте майстру готового НІПа, якщо треба, навіть з токеном і от він оживає в його майстерних руках. Тепер цей НІП якось рухає історію, розвиває світ навколо і сприяє розкриттю персонажів гравців. Друге – це допомогає відійти від моделі споживання. Тепер ви вже не просто гравець, який приходить за гру за сервісом, а повноцінний творець.
Зазначу, що це потрібно далеко не в кожній грі. На ваншотах, це майже ніколи не потрібно та і в коротких модулях теж зрідка. Тож дивиться по ситуації, але якщо вам випаде змога задіяти цю практику, раджу не нехтувати.
Коментарі
Дописати коментар