Що таке рольова пісочниця?

Пісочниця — це стиль гри, у якому на гравця накладаються мінімальні обмеження на персонажів, що дозволяє гравцеві бродити та змінювати віртуальний світ за бажанням. На відміну від стилю рейок (де майстер готує сцени), головний акцент при підготовці кампанії у стилю пісочниці переноситься на підготовку середовища. Сцени у пісочниці все ще можуть готуватися, однак вони є симуляцію внутрішніх процесів у світі та реакціями світу на дії гравців.

У пісочницях персонажі гравців мають більшу свободою волі, ніж у рейках і самі вирішують куди вони підуть і що будуть робити. Як правило, це виглядає так - гравці кажуть майстру куди вони підуть і що йому треба підготувати. Звісно майстер готує не тільки те, що бачать гравці. Різниця в рівні деталізації. Все, що не бачать гравці може бути у вигляді начерків, в яких все побудована на тегах і цифрах. У пісочниць є як переваги, так і недоліки.

Недоліки пісочниць:

Велика кількість підготовки. Навіть по готовому модулю, який ви купили, вам доведеться готуватися до гри хоча б для того, щоб прорахувати реакції світу на дії гравців, або підготувати контент, якій просять гравці. Таким контентом може бути, організований ними ярмарок, весілля, полювання і подібні сцени. Якщо ж ви працюєте з цілями персонажів гравців, тобто готуєте контент, за допомогою якого такі цілі можуть бути реалізовані - кількість підготовки стрімко зростає.

Менш кінематографічний сюжет. У пісочницях сюжет - результат сумісної дії майстра та гравців. Така суспільна творчість може бути не такою гостросюжетною як те, що готує майстер самотужки.

Занадто великі можливості для гравців. Як це може бути недоліком? Дуже просто. Якщо гравці звикли, що їх водять за руку по рейках, подібний відкритий простір може збентежити їх. Що робити? Де шукати квести? Для подібних ігор потрібні гравці з активною позицією, які будуть зацікавлені у тому, щоб досягати цілей та змінювати світ. Якщо гравці новачки, або емоційно не зрілі люди, пригоди у пісочниці можуть перетворитися на гру в бомжів-вбивць.

Переваги пісочниць:

Гравці можуть приємно здивувати майстра. Оскільки майстер не ставить навколо гравців невидимі стіни, гравці можуть придумати як розв’язати проблемну ситуацію доволі неочікуваним способом. Також гравці можуть придумати собі доволі цікаві цілі, контент для реалізації яких буде доволі цікаво готувати.

Свобода дій. Граючи у пісочницю, ви ніколи не відчуєте себе у комп’ютерній грі з її камерністю та заскріптованістю. Майстер, своєю чергою, після підготовки середовища, буде готуватися тільки до поточних ігор, постійно запитуючи гравців чи готувати йому той, чи інший контент.

Адаптація. Який би вибір не зробили гравці - пригоди не закінчуються. Не хочуть боронити рідне село від армії гоблінів? Вирішили, замість цього піти в столицю? Для вас, як для майстра немає різниці, ви будете готувати контент столиці та й усе.

Мотивація та мета-сюжет у пісочницях

На початку гри у кампанію-пісочницю може виникнути питання мотивації. Якщо гравці не знайомі зі світом, як їм змінити його? Які цілі можна поставити, якщо ти знаєш що коїться навколо тебе? Можна дати гравцям книгу, в якій буде описуватися світ, але це поганий варіант. Набагато краще підготувати на перші сесії якусь рейкову пригоду, яка познайомить гравців зі світом та дасть зачіпки для постановки цілей.

Але навіть якщо перші сесії познайомлять гравців зі світом та системою, немає гарантії що вони будуть мотивовані змінювати світ в якому все спокійно. Гарною порадою у цьому випадку буде створення конфлікту на рівні метасюжету. Метасюжет (англ. metaplot) — це події, що відбуваються в сеттингу та безпосередньо зачіпають весь сеттинг, або, іншими словами, це глобальний сюжет сеттингу, що стоїть над сюжетом окремої історії в рамках модуля, «надсюжет». Прикладів метаюсжету може бути безліч, починаючи з пробудження древнього зла, що хоче захопити всі цивілізовані землі та закінчуючи суперечкою двох герцогів за якийсь регіон. Якщо вам вдасться створити мета-сюжет, що буде зачіпати персонажів гравців та провокувати їх на якісь дії, ви не будете мати проблем за мотивацією.

Ще потрібно відзначити, що історія, яка створюється за ігровим столом, це продукт діяльності не лише одного майстра. Гравці, які грають у пісочницю, повинні бути мотивовані додавати до неї цікаві факти через діяльність своїх персонажів. Якщо такої мотивації немає, то, можливо, треба пошукати інших гравців.

Готуючись до гри, майстер повинен створювати той контент, який може зацікавити як гравців, так і персонажів гравців. І пісочниця у цьому плані дуже класний тип кампейну, бо гравці самі обирають куди їм йти. Персонажі гравців почули, що десь біля річки Залізнянки усі мешканці села Сивий Хутір перетворилися на соляні стовби. Звісно, це жах, але гравців ніхто не змушує приймати цей квест. Може їх більше цікавить ідентифікація артефакту - великого загадково сяючого дзеркала, що вони знайшли у руїнах на попередній сесії і вони хочуть знайти вежу мага Золандора, щоб він допоміг розібратися з цим артефактом. І там і там буде цікавий контент, бо ви його створите.